Дивізіон Норрісаeco iAumbxFlsizel e:
Дивізіо́н Но́ррис було сформовано у 1974 році в складі Конференції Принца Уельського. У 1981 році дивізіон передали Конференції Кларенса Кемпбела. Дивізіон проіснував 19 сезонів до 1993 року. Названий на честь Джеймса І. Норриса. Був попередником Центрального дивізіону.
Його часто називають дивізіоном Чака Норриса через інтенсивні протистояння між командами, особливо між Чикаго Блек-Гокс та Детройт Ред-Вінгс. Багато ігор між цими командами призводили до масових бійок, суперечок на лавах запасних та порушень правил ключкою.
Зміст
- 1 Зміни структури дивізіону
- 1.1 1974—1979
- 1.1.1 Зміни після сезону 1973—1974
- 1.2 1979—1981
- 1.2.1 Зміни після сезону 1978—1979
- 1.3 1981—1982
- 1.3.1 Зміни після сезону 1980—1981
- 1.4 1982—1986
- 1.4.1 Зміни після сезону 1981—1982
- 1.5 1986—1992
- 1.5.1 Зміни після сезону 1985—1986
- 1.6 1992—1993
- 1.6.1 Зміни після сезону 1991—1992
- 1.7 Після сезону 1992—1993
- 1.1 1974—1979
- 2 Переможці чемпіонату дивізіону
- 3 Переможці плей-оф дивізіону
- 4 Володарі Кубка Стенлі
- 5 Число перемог у дивізіоні за командою
- 6 Посилання
Зміни структури дивізіону[ред. | ред. код]
1974—1979[ред. | ред. код]
- Детройт Ред-Вінгс
- Лос-Анджелес Кінгс
- Монреаль Канадієнс
- Піттсбург Пінгвінс
- Вашингтон Кепіталс
Зміни після сезону 1973—1974[ред. | ред. код]
- Створено дивізіон Норрис в результаті перерозташування ліги.
- Детройт Ред-Вінгс таонреаль Канадієнс перебазувалися зі Східного дивізіону.
- Лос-Анджелес Кінгс та Піттсбург Пінгвінс перебазувалися із Західного дивізіону.
- Додано Вашингтон Кепіталс в наслідок розширення ліги.
1979—1981[ред. | ред. код]
- Детройт Ред-Вінгс
- Лос-Анджелес Кінгс
- Монреаль Канадієнс
- Піттсбург Пінгвінс
- Гартфорд Вейлерс
Зміни після сезону 1978—1979[ред. | ред. код]
- Гартфорд Вейлерс запрошено до вступу в НХЛ з Всесвітньої хокейної асоціації (ВХА).
- Вашингтон Кепіталс переведено до дивізіону Патрик.
1981—1982[ред. | ред. код]
- Детройт Ред-Вінгс
- Чикаго Блек-Гокс
- Міннесота Норз-Старс
- Сент-Луїс Блюз
- Торонто Мейпл Ліфс
- Вінніпеґ Джетс
Зміни після сезону 1980—1981[ред. | ред. код]
- Дивізіон Норрис перейшов від Конференцій Принца Уельського до Конференції Кларенса Кемпбела.
- Гартфорд Вейлерс та Монреаль Канадієнс переведено до дивізіону Адамс.
- Піттсбург Пінгвінс переведено до дивізіону Патрик.
- Лос-Анджелес Кінгс переведено до дивізіону Смайт.
- Міннесота Норз-Старс і Торонто Мейпл Ліфс переведено з дивізіону Адамс.
- Чикаго Блек-Гокс, Сент-Луїс Блюз та Вінніпеґ Джетс переведено з дивізіону Смайт.
1982—1986[ред. | ред. код]
- Детройт Ред-Вінгс
- Чикаго Блек-Гокс
- Міннесота Норз-Старс
- Сент-Луїс Блюз
- Торонто Мейпл Ліфс
Зміни після сезону 1981—1982[ред. | ред. код]
- Вінніпеґ Джетс переведено до дивізіону Смайт.
1986—1992[ред. | ред. код]
- Детройт Ред-Вінгс
- Чикаго Блекгокс
- Міннесота Норз-Старс
- Сент-Луїс Блюз
- Торонто Мейпл Ліфс
Зміни після сезону 1985—1986[ред. | ред. код]
- Чикаго Блек-Гокс змінили назву на Чикаго Блекгокс.
1992—1993[ред. | ред. код]
- Детройт Ред-Вінгс
- Чикаго Блекгокс
- Міннесота Норз-Старс
- Сент-Луїс Блюз
- Торонто Мейпл Ліфс
- Тампа-Бей Лайтнінг
Зміни після сезону 1991—1992[ред. | ред. код]
- Додано Тампу-Бей Лайтнінг в результаті розширення ліги.
Після сезону 1992—1993[ред. | ред. код]
Лігу було перерозподілено на дві конференціяї по два дивізіони у кожній:
- Східна конференція
- Атлантичний дивізіон
- Північно-східний дивізіон
- Західна конференція
- Центральний дивізіон
- Тихоокеанський дивізіон
Переможці чемпіонату дивізіону[ред. | ред. код]
У дужках (перемоги-нічиї-поразки, набрані очки у регулярному сезоні).
- 1975 - Монреаль Канадієнс (47–14–19, 113 очок)
- 1976 - Монреаль Канадієнс (58–11–11, 127 очок)
- 1977 - Монреаль Канадієнс (60–8–12, 132 очки)
- 1978 - Монреаль Канадієнс (59–10–11, 129 очок)
- 1979 - Монреаль Канадієнс (52–17–11, 115 очок)
- 1980 - Монреаль Канадієнс (47–20–13, 107 очок)
- 1981 - Монреаль Канадієнс (45–22–13, 103 очки)
- 1982 - Міннесота Норз-Старс (37–23–20, 94 очки)
- 1983 - Чикаго Блек-Гокс (47–23–10, 104 очки)
- 1984 - Міннесота Норз-Старс (39–31–10, 88 очок)
- 1985 - Сент-Луїс Блюз (37–31–12, 86 очок)
- 1986 - Чикаго Блек-Гокс (39–33–8, 86 очок)
- 1987 - Сент-Луїс Блюз (32–33–15, 79 очок)
- 1988 - Детройт Ред-Вінгс (41–28–11, 93 очки)
- 1989 - Детройт Ред-Вінгс (34–34–12, 80 очок)
- 1990 - Чикаго Блекгокс (41–33–6, 88 очок)
- 1991 - Чикаго Блекгокс (49–23–8, 106 очок)
- 1992 - Детройт Ред-Вінгс (43–25–12, 98 очок)
- 1993 - Чикаго Блекгокс (47–25–12, 106 очок)
Переможці плей-оф дивізіону[ред. | ред. код]
- 1982 - Чикаго Блек-Гокс
- 1983 - Чикаго Блек-Гокс
- 1984 - Міннесота Норз-Старс
- 1985 - Чикаго Блек-Гокс
- 1986 - Сент-Луїс Блюз
- 1987 - Детройт Ред-Вінгс
- 1988 - Детройт Ред-Вінгс
- 1989 - Чикаго Блекгокс
- 1990 - Чикаго Блекгокс
- 1991 - Міннесота Норз-Старс
- 1992 - Чикаго Блекгокс
- 1993 - Торонто Мейпл Ліфс
Володарі Кубка Стенлі[ред. | ред. код]
- 1976 - Монреаль Канадієнс
- 1977 - Монреаль Канадієнс
- 1978 - Монреаль Канадієнс
- 1979 - Монреаль Канадієнс
Число перемог у дивізіоні за командою[ред. | ред. код]
| Команда | Число перемог у дивізіоні | Рік останньої перемоги |
|---|---|---|
| Монреаль Канадієнс | 7 | 1981 |
| Чикаго Блекгокс | 5 | 1993 |
| Детройт Ред-Вінгс | 3 | 1992 |
| Міннесота Норз-Старс | 2 | 1984 |
| Сент-Луїс Блюз | 2 | 1987 |
Посилання[ред. | ред. код]
- Історія НХЛ
